Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Меня зовут Шаровой, я шарю на фристайле, в этом мире крэка и закладок. Сейчас я расскажу вам свою историю, как я купила кодеин и начала свой путь к свободе.
Всё началось с того, что я оказался на дне, в этой чертовой яме из наркотиков. Каждый день я пыхал, впрыскивал аппарат в свою жилу, словно стрелка, и становился все ближе к бездну. Я был настоящим шаровым, каждый день искал новую порцию крэка, чтобы забыть о своих проблемах и реальности, в которой оказался. И тогда я решил искать альтернативу, чтобы избавиться от этого проклятого грызла. Я решил попробовать, ведь мне было нечего терять. Я положил его на стол, взял шприц – свою вечную спутницу, и начал приготовление ампулы для инъекции. Каждый шаг, каждое движение были для меня важными, ведь сейчас я решал свою судьбу.
И вот, на моем вымученном грудном чувствовалось волнение, стрелка аппарата скользнула по коже, а кодеин стекал по вене. Я запустил его в себя, словно запускал ракету, и ожидал мига моего возрождения.
Я почувствовал, как моя кровь проникла частицами кодеина и проникла в каждую клеточку моего тела. И внезапно, я почувствовал себя легче, словно поплыл на волнах наркотического счастья. Но в отличие от крэка, это была иная свобода, она была более контролируемой и давала мне возможность видеть мир вокруг себя.
Крэк |
Кодеин |
Безумие |
Спокойствие |
Зависимость |
Свобода |
Разрушение |
Возрождение |
Кодеин дал мне возможность почувствовать себя вновь, понять, что я могу жить без этой чертовой зависимости. Я стал видеть, что раньше было невидимо, понимать, что раньше было непонятно. Я начал понимать, что свобода – это только внутри нас, и никакие наркотики не смогут ее дать.
Хоть внешне я еще смотрюсь как шаровой, но внутри я уже другой. Я рад, что смог найти свой выход, свою альтернативу зависимости. Ведь это моя жизнь, и я не собираюсь ее посвящать наркотикам.
Так что, парни, не дайте себе превратиться в шаровых, ищите свой путь к свободе. И помните, что там, где крэк разрушает, кодеин помогает найти себя и стать независимым.